• Your cart is empty.

Змовчати не можна написати

ctrlcctrlvА ви читаєте пояснювальні параграфи у висновках аудиторів і примітку «Економічне середовище»? Скучно про одне і те ж? Песимістично? Вам чогось недорозказують.

 

 

 

Яка задача пояснювального параграфу?

Згідно ISA 706, задача пояснювального параграфу — привернути увагу користувача фінансової звітності до питань, які ,на думку аудитора, є важливими для розуміння фінансової звітності.

…аудитор включає до аудиторського звіту пояснювальний параграф за умови, що він отримав достатні й прийнятні аудиторські докази того, що це питання не було суттєво викривлене у фінансовій звітності. Такий параграф повинен стосуватися тільки тієї інформації, яка була подана чи розкрита у фінансовій звітності». (ISA 706.6).

Три роки поспіль (2013-2015) пояснювальний параграф у фінансовій звітності банків України швидше відігравав роль «перестраховки», аніж звертав увагу на важливі питання. І чи дійсно аудитори отримували докази по всіх питаннях, які вони описували в примітці по економічному середовищу?

Щодо невизначеності в економічному та політичному середовищі, то хочеться задати питання аудиторам, за яких умов та показників середовище буде вважатись прогнозованим та таким, вплив якого можна буде достовірно визначити? Коли пояснювальний параграф з шаблонним текстом не буде частиною звіту аудиторів?

Щодо девальвації та інфляції. При сильній девальвації національної валюти, вплив на вартість інвестиції має значення для іноземного інвестора (материнської компанії). Рівень інфляції, ІСЦ та інші вимоги не приводять до застосування IAS 29, натомість але мабуть аудиторам варто зробити перерахунок та розкрити додаткову інформацію про купівельну спроможність грошей.

 

Фінансова звітність банків не містить розкриття всіх ризиків, які властиві банківському сектору і мали б розкриватись відповідно до вимог IFRS 7. Хто з банків розкриває у фінансовій звітності репутаціний ризик та управління ним? Скільки банків наводять інформацію про валютну позицію в розрізі основних валют? Скільки банків розкривають операції з пов»заними сторонами, які є нормальною практикою, просто вимагають усвідомлення, розкриття та опису як банк управляє такими ризиками.

 

Можна взяти банки, які були визнані неплатоспроможними за останні кілька років.

Банк здійснює діяльність відповідно до поставлених акціонерами задач. Невже у всіх закритих банків задачі і обставини так різко змінились і жодних ознак не було до дати, коли фінансова звітність була затверджена Зборами акціонерів? Час, коли постійний аудитор може не знати, що відбувається у банку — з 30 квітня по жовтень фінансового року після звітного фінансового року (аудитори виходять на interim review). Тобто, 5 місяців у році.

Розрахунки для примітки Управління ризиками є часто формальністю, абсолютно нерелевантною інформацією для користувачів фінансової звітності. І ні висновок аудиторів, ні дані іншої додаткової інформації для Національного банку та НКЦПФР, яку готують аудитори, не містять повної інформації, яка постфактум виявляється критичною для розуміння даних фінансової звітності.

Висновок аудиторів за 2016 рік повинен містити секцію «Ключові питання аудиту» (Key Audit Matters/KAM). Чи стануть аудитори якісно розкривати важливу для користувачів інформацію, яка вимагається МСА та МСФЗ?

 

Аудитор є незалежним експертом, який має доступ до бухгалтерських записів, систем, документів та керівництва.

Робота аудитора не варто нічого, якщо висновок є формальним і на нього не можна покладатись.

Пояснювальний параграф
Ми звертаємо Вашу увагу на Примітку Х до цієї фінансової звітності. Діяльність і операції Банку, так само як і діяльність інших компаній в Україні, наразі перебувають і можуть далі перебувати протягом певного часу під впливом триваючої невизначеності в економічному та політичному середовищі. Наша думка не була модифікована з цього приводу.»
Примітка Х Економічне середовище
Стабілізація та відновлення економіки України залежатиме від тривалості й наслідків конфлікту на сході країни, розміру міжнародної фінансової допомоги, політики і рішень Уряду та НБУ щодо запровадження адміністративних, правових та економічних реформ. Як наслідок, банківська діяльність в Україні має політичні та економічні ризики, які є нетиповими для розвинених ринків. Українська економіка є відкритою й чутливою до змін на світових ринках товарів та капіталу.

Стрімка девальвація національної валюти, прискорення інфляції, падіння реальних доходів населення, зменшення надходження виручки та капітальних інвестицій, відтік капіталу з економіки України на фоні анексії Криму та проведення антитерористичної операції (АТО) на сході країни зумовили відповідне падіння валового внутрішнього продукту. З метою запобігання подальшій девальвації гривні Національний банк України ввів ряд обмежень на операції з іноземною валютою, у тому числі тимчасову заборону виплати дивідендів в іноземній валюті, тимчасову заборону дострокового погашення заборгованості перед нерезидентами, обов’язковий продаж 75% валютної виручки, а також інші обмеження готівкових та безготівкових операцій. Національний банк України подовжував дію цих обмежень декілька разів протягом 2015 та 2016 років.

Девальвація національної валюти призвела до тиску на індекс споживчих цін. Офіційний рівень інфляції в Україні за 2015 рік сягнув 43,3% (за 2014 рік – 24,9%).

Незважаючи на стабілізаційні заходи, які вживаються Урядом для підтримки державних фінансів, банківського сектору, підтримки ліквідності українських банків і компаній, фактична відсутність доступу до ринків капіталу для Банку і його контрагентів негативно впливає на фінансовий стан, результати діяльності та економічні перспективи Банку у середньостроковій перспективі.

…Подальше надання траншів МВФ залежить від проведення урядом України реформ та інших факторів економічного, правового та політичного характеру.

…За оперативною оцінкою Державної служби статистики України у ІV кварталі 2015 року порівняно з попереднім кварталом ВВП зріс на 1,5% (із урахуванням сезонного фактору). Вперше за останні два роки зростання ВВП відбувалось два квартали поспіль (у ІІІ кварталі 2015 року — зростання на 0,5%). Відносно IV кварталу 2014 року ВВП зменшився на 1,2%.

Банківська система залишається вразливою через недостатню капіталізацію, погіршення якості активів, викликане економічною ситуацією, знецінення національної валюти та інші фактори. Протягом 2014-2015 років Національний банк України оголосив неплатоспроможними 63 банки. Оздоровлення комерційної банківської системи призвело до значного тиску на державний бюджет. За 2014-2015 роки Фонд гарантування вкладів фізичних осіб повернув вкладникам неплатоспроможних банків понад 59 мільярдів гривень. Майбутні виплати за оцінкою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб становлять 12,4 мільярда гривень.

Керівництво Банку вживає необхідні заходи для підтримки стабільної діяльності Банку, проте за умови подальшого погіршення ситуації у вищезазначених сферах матиме місце негативний вплив на результати діяльності Банку та його фінансовий стан. Остаточний результат політичної та економічної кризи в Україні та її поточні наслідки передбачити вкрай складно, проте вони можуть мати подальший негативний вплив на економіку України та бізнес Банку.


ВИТЯГИ З ПРИМІТКИ «ЕКОНОМІЧНЕ СЕРЕДОВИЩЕ»

…»Після нестабільності у Криму регіональне протистояння поширилося на східні регіони України, головним чином, Донецьку та Луганську області. У травні 2014 року протести у Донецькій та Луганській областях переросли у військові зіткнення та збройний конфлікт між озброєними прибічниками самопроголошених республік у Донецькій та Луганській областях та українськими силами.»…

…»З 1 січня 2015 року по дату випуску цієї фінансової звітності українська гривня девальвувала по відношеню до основних іноземних валют на 69%, що було визначено виходячи з офіційного обмінного курсу НБУ української гривні до долара США ( з 1 січня 2014 року по 31 грудня 2014 року на 97%).»

…»зони, де продовжується конфлікт…»

…»Також в Україні посилились інфляційні процеси. Якщо у 2012-2013 роках ІСЦ становив близько 100%, а у 2014 році він зріс до 127,9%, то у 2015 році він досяг рівня 143,3%, що є найбільшим показником, починаючи з 1996 року.»

Зважаючи на виступи представників НБУ, звіт НБУ щодо фінансової стабільності, інвестиції у фінансовий сектор, надлишок ліквідності у банків і у населення, 2016 не був настільки песимістичним. Звісно, у банкірів, які живуть в ліквідності до 3 місяців чи максимум до року з більше 50% непрацюючого портфеля, ситуація прогнозовано реалістична.

2016-2017 — роки зміни як структури фінансового ринку, так і ринку аудиту банків.

 


Рекомендуємо:

Час рішучого росту. Сергій Тігіпко на CIS Bankers.

Коментарі менеджменту до фінансової звітності за МСФЗ.

Ключові питання аудиту. Що мають знати відповідальні за фінансову звітність, зокрема, менеджмент.

Зміни в Міжнародних стандартах аудиту.

Роздрукувати цю статтю Роздрукувати цю статтю
Коментарів немає

Залишити відгук

Пошук