• Your cart is empty.

Регулювання ринків капіталу

На круглому столі «Системи захисту інвесторів як умови розвитку ринків капіталу в Україні» спікери обговорили Законопроект №6303, дискутуючи, яким має бути регулятор, як мають розвиватись ринки капіталу, та які задачі є першочерговими для Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку як регулятора.

Юлія Вітка відзначила по статусу ринку: «Україна досі не підписала меморандум IOSCO. На даний час в Україні немає ринку корпоративних цінних паперів. 90% торгів — це позабіржові торги. 90% біржових торгів — це облігації внутрішньої державної позики. В Україні не було жодного IPO. В Україні практично немає публічних компаній в класичному їх розумінні.»

Яке бачення ринків капіталу?

Андрій Дмитренко  відзначив, що важливо для інвесторів:

  • можливість вивести інвестовані кошти. Національний банк лібералізував вимоги до репатріації валюти.
  • стабільність списку компаній, в які можна інвестувати. Верховна рада прийняла закони, які були направлені на чистку ринку. Компанії ставали з публічних приватними.

 

Задачі регулятора

Прозорість і зрозумілість правил є важливими для розвитку фондового ринку. На даний час регулятор вбачає необхідність у розширенні повноважень для співпраці з регуляторами з інших країн.

Тимур Хромаєв зазначив про відсутність культури корпоративного управління в Україні, відсутнє розуміння держави як інвестора, вміння спілкуватись з міноритаріями в рамках компаній. Іноземні пенсійні фонди не інвестують в Україну через відсутність регулювання ринку.

На думку Тимура Хромаєва, потрібно визначити місію регулятора:

  • нагляд для забезпечення прозорості, ефективності та справедливості ринків капіталу;
  • можливість застосовувати санкції проти порушника;
  • розвиток ринку для збільшення накопичень населення та економічного зростання;
  • захист всіх інвесторів.

При цьому, він сказав, що «Центренерго» (спікери обговорювали як приклад непослідовності дій держави), є по суті приватною компанією, а не публічною, а роль держави як мажоритарного інвестора — це все ж роль приватного інвестора.

Учасники круглого столу погодились, що НКЦПФР має збирати інформацію про порушника на ринку, але не займатись кримінальним процесом.

 

Забезпечення незалежності регулятора

Якими повинні бути джерела фінансування регулятора? Законопроект №6303 у статті 20 описує процес фінансування НКЦПФР з Державного бюджету відповідно до плану її діяльності. «Витрати мають бути такі, які може дозволити собі ринок», відзначив Тимур Хромаєв.

Народний депутат Павло Різаненко відмітив, що українські компанії, які хотіли залучити довгі гроші, йшли на зовнішні ринки — у Варшаву чи Лондон. Український фондовий ринок після приватизації не давав такої можливості. Зараз відбувається друге народження фондового ринку в Україні. Для появи довгих грошей в Україні необхідно запроваджувати пенсійну систему другого рівня, де пенсійні фонди матимуть горизонт інвестування 20-25 років. Таку систему можна очікувати у 2019-2020 році.

 


Більше дивіться у записі круглого столу.

 

Спікери круглого столу:

— Тимур Хромаєв — Голова Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку;
— Павло Різаненко — народний депутат України, голова підкомітету з питань цінних паперів, фондового ринку, діяльності рейтингових агентств та електронної комерції Комітету ВР України з питань фінансової політики і банківської діяльності;
— Микола Стеценко — керуючий партнер юридичної фірми Avellum Partners;
— Артем Саприкін — партнер юридичної фірми Esquires;
— Григорій Овчаренко — Директор підрозділу з управління локальними активами групи ICU
— Андрій Дмитренко, Керуючий директор, брокерські послуги, Dragon Capital

Модератор дискусії: Юлія Вітка — заступник керівника Проекту USAID «Трансформація фінансового сектору».

Роздрукувати цю статтю Роздрукувати цю статтю

Коментарів немає

Залишити відгук

Пошук