• Your cart is empty.

Зміни в МСФЗ для річної фінансової звітності 2016

Зміни у МСФЗ, які були прийняті станом на 15 серпня 2016 року, та повинні бути застосовані для фінансового року, який почався 1 січня 2016 року.

Зміни були внесені до IFRS 14, IFRS 11, IAS 16, IAS 38, IAS 41, IAS 27, IFRS 10, IAS 28, IFRS 12, IAS 1. Щорічні зміни були внесені до IFRS 5, IFRS 7, IAS 19.


  • Зміни до МСФЗ після 1 січня 2015 року:
    IFRS 14: Regulatory Deferral Accounts / Відстрочені рахунки тарифного регулювання
    IFRS 11: Accounting for Acquisitions of Interests in Joint Operations/ Облік придбання частки у спільній діяльності
    IAS 16 та IAS 38: Clarification of Acceptable Methods of Depreciation and Amortisation/ Відмова від методу амортизації, що базується на виручці
    IAS 27: Equity Method in Separate Financial Statements / Метод участі у капіталі в Окремій фінансовій звітності
    IFRS 10, IFRS 12 and IAS 28: Investment Entities: Applying the Consolidation Exception/ Інвестиційні компанії: застосування винятків при консолідації
    IAS 1: Disclosure Initiative / Ініціатива з розкриття
  • Щорічні зміни:
    IFRS 5 Non-current Assets Held for Sale and Discontinued Operations: Changes in methods of disposal/ Необоротні активи, утримувані для продажу: Зміни в методі вибуття
    IFRS 7 Financial Instruments: Disclosures: Servicing contracts/Фінансові інструменти: Розкриття/Договори на обслуговування
    IAS 19 Employee Benefits: Discount rate/ Винагороди працівникам: Ставки дисконтування для виплат після звільнення

В даній публікації ми не описуємо зміни, які були внесені до IAS 34 Interim Financial Statements, IAS 41 та IAS 16 Agriculture: Bearer Plants.

Новий стандарт, який застосовується для відображення у фінансовій звітності залишків за відстроченими рахунками тарифного регулювання, які виникають, коли підприємство надає товари або послуги клієнтам за ціною або ставкою, яка підлягає тарифному регулюванню.

Даний стандарт застосовується компаніями, які, наприклад, постачають електроенергію чи газ, коли тарифи регулюються державою.

Дата застосування: річний період з 1 січня 2016р.

Роз’яснення: актуально, наприклад, для сектору енергетики та природній ресурсів. Зміна вимагає застосовувати вимоги щодо обліку як при об’єднанні бізнесу (business combination accounting) при придбанні частки в спільній діяльності (interest in joint operations). Тепер вже не виникає сумнівів, чи застосовувати IFRS 3 Business Combinations, коли підприємство купляє частку в спільній діяльності, а бізнес відповідає визначенню стандарту IFRS 3.

Облік об’єднання бізнесів буде застосовуватись і у випадку придбання додаткової частки у спільній діяльності (збільшення частки), коли діяльність і далі є спільною. Придбана додаткова частка буде відображатись по справедливій вартості (fair value). Частка, якою підприємство вже володіло на дату додаткового придбання, перегляду вартості (remeasurement) не підлягає.

Професійне судження (judgement) потрібне і надалі: застосування зміни буде базуватись на визначенні бізнесу – для чого купляється частка. Від цього залежить, буде придбання обліковано як об’єднання бізнесу, чи як придбання для збору активів (collection of assets).   

Що дала ця зміна стандарту? Принципи об’єднання бізнесу будуть застосовуватись при визнанні гудвілу, визнанні відстрочених податків від первісного визнання придбаних активів та зобов’язань (identifiable assets acquired and liabilities assumed), визнанні витрат пов’язаних з придбанням (expense acquisitionrelated costs). 

Дата застосування: річний період з 1 січня 2016р.

Доповнено IAS 16.56c: моральне чи комерційне старіння, яке виникає в результаті зміни чи вдосконалення виробничого процесу чи в результаті зміни ринкового попиту на продукції чи послуги, які виробляються з допомогою активу. Очікувані зниження в ціні продажу продукції, яка була виготовлена з використанням активу, може свідчити (could indicate) очікування технічного або комерційного старіння активу, що в свою чергу, може відображати зменшення майбутніх економічних вигод від активу.

Додано IAS 16.62A: метод амортизації, який базується на виручці, яка генерується діяльністю, що передбачає використання активу, не є правильним. Виручка від діяльності, що передбачає використання активу відображає фактори інші, ніж споживання економічних вигод від активу. Наприклад, виручка залежить від інших факторів та процесів, діяльності з продажу, змін в об’ємах реалізації та цінах. Ціна, яка формуватиме виручку, може змінюватись під впливом інфляції, яка не має ніякого відношення до того, як актив використовується.

Зміна є новою можливістю для обліку дочірніх підприємств при складанні окремої фінансової звітності материнською компанією.

Тепер МСФЗ дозволяють застосовувати у окремій фінансовій звітності метод участі в капіталі не лише до асоційованих та спільних підприємств, а і до дочірніх.

До цієї зміни дочірні підприємства обліковувались за собівартістю придбання (cost) та справедливою вартістю (fair value). Тепер їх можна обліковувати за методом участі в капіталі (equity method), який описується в IAS 28.

Що стосується самого методу участі в капіталі, то звернемо увагу, що IASB надалі буде працювати над уточненням природи цього методу. Тобто, чи є він просто статтею для консолідації, чи ще просто одним видом обліку фінансових інструментів. Сама зміна була викликана необхідністю елімінувати різницю з локальними GAAP при складанні окремої фінансової звітності підприємств у окремих юрисдикціях (Латинській Америці).

Зміна IAS 27.7 говорить: фінансова звітність підприємства, у якого немає дочірнього асоційованого чи частки у спільному підприємстві, не є окремою фінансовою звітністю. Фраза «фінансова звітність, складена з використанням методу участі в капіталі, не є окремою фінансовою звітністю» видалена.

Доповнено IAS 27.12 щодо обліку дивідендів: дивіденди від дочірнього підприємства, асоційованого чи від частки в спільній діяльності визнаються у прибутках та збитках, поки підприємство не обере метод участі в капіталі, в такому випадку дивіденди будуть визнані як зменшення балансової вартості інвестиції (reduction from carrying amount of the investment).

До зміни було незрозуміло, як обліковувати підприємства, які надають пов’язані з інвестуванням послуги, не будучи при цьому інвестиційним підприємством. 

IFRS 10.4a(iv) говорить, що материнське підприємство НЕ повинно складати консолідовану фінансову звітність, якщо його кінцеве (ultimate parent) чи проміжне материнське підприємство (intermediate parent) складає фінансову звітність, яка оприлюднюється, та в якій дочірні підприємства консолідовані чи оцінені по справедливій вартості через прибутки та збитки (FVTPL) відповідно до IFRS 10. Тобто, зокрема, проміжне інвестиційне підприємство не консолідується. 

Згідно IFRS 10.31, інвестиційна компанія НЕ консолідує дочірні підприємства та не показує їх як об’єднання бізнесу згідно IFRS 3, коли здобуває контроль над ними. Натомість, вона їх оцінює по справедливій вартості через прибутки та збитки (FVTPL) згідно IFRS 9. Винятком є вимога IFRS 10.32, коли дочірнє підприємство не є інвестиційним підприємством, а головним завданням його є надання послуг, які стосуються діяльності інвестиційного підприємства.

IFRS 10.33 Материнська компанія інвестиційного підприємства повинна консолідувати всі підприємства, які нею контролюються, включаючи ті, які вона контролює через своє дочірнє підприємство, яке є інвестиційним підприємством, якщо тільки сама материнська компанія також не є інвестиційним підприємством.

ДП не надає послуги, пов’язані з інвестуванням

ДП надає послуги, пов’язані з інвестуванням

ДП неінвестиційного підприємства

FV

Консолідуємо

ДП інвестиційного підприємства

FV

FV

Вибір політики для обліку капіталу: що стосується неінвестиційних підприємств (наприклад, банків), які мають частку в інвестиційному підприємстві (обліковують як асоційоване), то тут виникає вибір у застосуванні облікової політики: показувати таке інвестиційне підприємство по справедливій вартості чи брати дані інвестиційного підприємства так, ніби воно консолідувало всі свої підприємства. Зміни в стандарті дають відповідь на це питання.

Додано IAS 1.30A, який говорить, що підприємство самостійно має вирішувати, беручи до уваги всі фактори та обставини, як агрегувати інформацію у фінансовій звітності, зокрема, у примітках. Підприємство не повинно знижувати рівень зрозумілості своєї фінансової звітності, маскуючи матеріальну інформацію з нематеріальною, чи агрегуючи матеріальні статті, які мають різний характер (природу) чи функції.

Зміни у плані продажу або плані розподілу активів акціонерам (IFRS 5.26)
Якщо підприємство класифікувало актив (чи групу активів на продаж) як утримуваний для продажу або як утримуваний для розподілу власникам підприємства, але критерії згідно IFRS 5.7-9 (IFRS 5.12A, відповідно) не дотримуються, підприємство повинно припинити класифікувати такий актив (групу)  як утримувані для продажу чи утримувані для розподілу, відповідно.

Коли актив може класифікуватись як утримуваний для продажу (AHfS) чи для розподілу акціонерам (IFRS 5.7-9; IFRS 5.12A):

  1. Актив (група вибуття) має бути в готовності бути проданим негайно (immediate sale) у поточному стані в звичних для продажу такого активу (групи) умовах, і його продаж має бути високо ймовірним (highly probable).
  2. Про високу ймовірність продажу свідчить взяте зобов’язання керівництва відповідного рівня виконати план продажу активу (групи вибуття) і мають бути зроблені активні кроки по пошуку покупця і виконанню плану продажу. Імовірність погодження акціонерів (якщо таке вимагається) має розглядатись як частина оцінки високої ймовірності продажу.
  3. Повинні вестись активні дії по продажу активу (групи вибуття) по ціні, яка є обґрунтованою порівняно з його поточною справедливою вартістю (Reminder! AHfS обліковується по FV).
  4. Повинно бути очікування, що продаж по всіх критерія можна буде вважати завершеним протягом 1 року з дати початку класифікації активу (групи) як AHfS.

Винятками, коли період продажу буде > 12 місяців (IFRS 5.9) є події чи обставини не контрольовані підприємством; також існує достатнє підтвердження того, що план з продажу активу (чи групи вибуття) залишається в силі.

Для цього повинні виконуватись критерії IFRS 5.B1 (Appendix B) : є обґрунтовані очікування, що інша сторона (не покупець) накладуть умови, через які строк продажу буде більше 1 року (дії, необхідні для задоволення цих умов, не можуть бути ініційовані до того, як підписана тверда згода покупця-продавця), АБО підписання твердої згоди про купівлю є високо імовірним протягом 1 року.

Дії, які повинні бути виконані плану продажу, повинні вказувати на те, що значні зміни в плані чи його відміна є малоймовірними.

Вимоги IFRS 5.12A по суті ті ж. Детальніше читайте в стандарті.

NB! Продаж дочірнього підприємства: організація, яка взяла на себе зобов’язання по реалізації плану продажу, який передбачає втрату контролю над дочірнім підприємством, повинна класифікувати всі активи і зобовязання такої дочірньої компанії як призначені для продажу згідно критеріїв, вказаних вище (IFRS 5.6-8), не залежно від того, чи збереже організація за собою неконтролюючу частку в ДП після продажу.

Підприємство повинно дотримуватись вимог IFRS 5.27-29 (див. нижче), щоб показати таку зміну в класифікації, окрім випадків, коли застосовується IFRS 5.26A.

IFRS 5.27-29:
1/ Підприємство повинно оцінити актив, який воно припинило визнавати активом на продаж чи активом для розподілу власникам, по меншій з вартостей:

  1. a) Балансовій вартості (carrying amount) до того, як актив (група на продаж) був(а) класифікований як актив утримуваний на продаж або як актив для розподілу, скоригований на амортизацію (amortization), зменшення вартості (depreciation) чи переоцінку (revaluation), які були б признані підприємством, якби його не віднесли в категорію активи утримувані для продажу або активи для розподілу власникам; ТА
  2. b) Його відновлюваній вартості (recoverable amount) на дату подальшого рішення не продавати чи розподіляти.

Recoverable amount – більша із вартостей:

  • справедлива вартість за мінусом витрат на продаж (FV less costs to sell) та
  • вартість використання (value in use). Вартість використання – це теперішня (приведена) вартість оціночних майбутніх грошових потоків (PV of estimated future CFs), які підприємство очікує отримати від подальшого використання активу та від його продажу в кінці строку корисного використання (end of useful life).

BC72K при невідповідності критеріям визнання як активу для розподілу власникам, його потрібно обліковувати як актив для продажу, який не відповідає критеріям даної категорії (AHfS), тобто такий актив не повинен обліковуватись згідно IFRS 5.

2/ Підприємство має скоригувати балансову вартість необоротного активу на продаж чи на розподіл власникам у P&L від continuing операцій у періоді, коли критерії IFRS 15.7-9 чи IFRS.15.12A більше не дотримуються. (IFRS 15.28).

Підприємство показує коригування в тій самій статті сукупного доходу, що і прибуток/(збиток) згідно IFRS 15.37 (від переоцінки/remeasurement необоротного активу (чи групи вибуття), класифікованого в якості призначеного для продажу, який не відповідає визначенню припиненої діяльності).

Ті ж самі вимоги діють стосовно вибуття активу з групи вибуття. Якщо надалі група вибуття відповідає критеріям IFRS 15.7-9 (12A), то її далі обліковують як групу. Якщо не відповідає, кожен актив оцінюється індивідуально на відповідність критеріям як призначені для продажу по меншій з вартостей: БВ та FV less costs to sell (or costs to distribute) на ту дату (дату невідповідності критеріям). Якщо актив не відповідає критеріям як актив на продаж, то він не повинен класифікуватись як актив на продаж.

NB! НА що IASB зробили наголос в Basis for Conclusion

IFRS 5.BC72G
Зміна плану продати необоротний актив (AHfS) (a plan to sell a non-current asset (or disposal group)/held for sale) на план розподілити необоротний актив (a plan to distribute a non-current asset (or disposal group)/held for distribution to owners) НЕ Є зміною плану продажу, це все той же план продажу, тому не вимагає ніякої зміни класифікації активу (групи вибуття). Це лише зміна способу реалізації без затримки в часі (method of disposal without any time lag). Підприємство і далі застосовує IFRS 5 з відповідною класифікацією, презентацією та оцінкою для кожного типу вибуття.

IFRS 5.BC72I
В момент зміни плану продажу, підприємству потрібно буде оцінити (measure) необоротний актив (групу вибуття) згідно IFRS 5.15 (або 15А), та визнати зменшення вартості (write-down in value/impairment loss) або дохід (gain) від подальшого зростання справедливої вартості за мінусом витрат на продаж (розподіл) згідно IFRS 5.20-25.

Внесено уточнення в IFRS 7.B30: параграф говорив, що у підприємства немає подальшої участі (contingent involvement) в переданому активі, якщо воно не має ні долі в майбутніх поступленнях від переданого фінансового активу, ні зобов’язання за будь-яких обставин здійснювати у майбутньому платежі щодо переданого фінансового активу.

Додано речення про те, що термін «платіж» в даному контексті не включає грошові потоки від переданого фінансового активу, які підприємство збирає та зобов’язане перерахувати отримувачу (transferee).

Додано параграф IFRS B30A: Коли підприємство передає фінансовий актив, воно може залишити за собою право обслуговувати даний фінансовий актив за певну плату (fee), який включено, наприклад, у вартість. обслуговування (servicing contract). Підприємство оцінює договір на обслуговання відповідно до IFRS 7.42C та IFRS 7.B30, щоб вирішити, чи має підприємство подальшу участь в результаті договору на обслуговування, чи ні, для розкриття такої інформації. Наприклад, послуги будуть свідчити про подальшу участь у переданому фінансовому активі для цілей розкриття, якщо плата за обслуговування залежить від суми та часу грошових потоків, отриманих від переданого фінансового активу. Так само, підприємство, яке надає послуги, має подальшу участь для цілей розкриття, якщо фіксована плата не буде здійснена в повному обсязі через те, що переданий фінансовий актив не працював. В даному випадку, підприємство, яке надає послуги, має частку в результатах майбутньої діяльності переданого фінансового активу. Дана оцінка не залежить від того, чи плата, яку мають отримати за послуги, компенсує підприємству витрати за надання послуг.

IASB уточнила, що валюта високоякісних корпоративних облігацій (high-quality corporate bonds) чи державних облігацій (government bonds), ставка яких використовується для дисконтування, повинна бути такою ж як і валюта винагороди після звільнення (postemployment benefit), яка буде виплачена працівникам.

IAS 19.83
Ставка, яка використовується для дисконтування зобовязань по програмі винагород після завершення строку трудової діяльності (як фінансованої, так і нефінансованої), визначається на основі ринкової дохідності високоякісних корпоративних облігацій станом на кінець звітного періоду. Для валют, для яких відсутній ринок таких високоякісних корпоративних облігацій, використовується ринкова дохідність (market yield)(на кінець звітного періоду) державних облігацій, деномінованих у валюту виплати. Валюта та умови корпоративних чи державних облігацій мають відповідати валюті та розрахункам умовних зобовязань по програмі винагороди після закінчення трудової діяльності.

Застосування зміни повинно бути з початку найбільш раннього порівнюваного періоду, показаного у першій фінансовій звітності, в якій підприємство застосовує зміну (from the beginning of the earliest comparative period presented in the first financial statements in which the entity applies the amendment). Будь-яке коригування від першого застосування зміни порібно показати у нерозподіленому прибутку (retained earnings) на початок того періоду.

 

Роздрукувати цю статтю Роздрукувати цю статтю
Коментарів немає

Залишити відгук

Пошук