• Your cart is empty.

Перехід на IFRS 16

Rent_IFRS16Попереду IFRS 16, який матиме вплив як на фінансову позицію підприємств/банків, результати діяльності, рух грошових коштів, обсяги розкриття інформації та KPI.

IFRS 16 розроблений з метою дати користувачам фінансової звітності можливість порівняти фінансові звітності орендарів та орендодавців. Різниці були у методах обліку операційної та фінансової оренди, обмеженнях в розкритті інформації та схильності до ризиків, пов’язаних з договорами оренди.

IFRS 16 визначає, що орендар визнає активи і зобов’язання щодо прав та обов’язків, які виникають з договорів оренди (за винятком кількох моментів), а також встановлює більші вимоги щодо розкриття інформації про оренду.


Новий стандарт викликає багато запитань. Не дивно. Експерти наголошують, що способів переходу та варіантів наслідків від переходу на IFRS 16 є багато. Який обрати? Немає універсального рецепту. Треба дивитись конкретний бізнес окремо. Тобто, експерти на підприємствах повинні займатись питанням переходу на IFRS 16 разом з іншими департаментами, оскільки ефект буде не на роботу бухгалтерії, а на бізнес в цілому.

Для переходу на IFRS 16 без стресів та зайвих витрат, потрібно розглянути кожен крок та оцінити ефект на фінансову звітність підприємства завчасно.


Стандарт є обов’язковим до застосування для фінансового року, що починається 1 січня 2019 року. Таким чином, інформація по договорах оренди повинна бути ‘станом на’ та ‘за період’, що закінчився 31/12/2019, а також відповідні дані за порівнюваний період — 2018 рік та станом на 31/12/2018 року.

IFRS 16 Оренда замінить IAS 17 Оренда.

Підприємства можуть почати застосовувати IFRS 16 раніше, але в такому випадку, з того ж періоду є обов’язковим застосування IFRS 15. Сам IFRS 15 є обов’язковим до застосування для періодів, що починаються 1 січня 2018 року з відповідною інформацією для порівняння за 2017 рік.

Тобто, 2017 рік є фактично роком роботи над базою договорів оренди, адаптації ІТ систем, процесів та процедур, роботи над новими розрахунковими оцінками і судженням, переглядом умов і практик ведення бізнесу.

При першому застосуванні підприємства можуть:

  1. Почати все з чистого листа: оцінити діючі суттєві договори на предмет того, чи є вони договорами оренди або містять компонент договору оренди.
  2. Скористатись спрощенням (IFRS 16.C3): взяти договори оренди і договори, які містять компонент оренди згідно IAS 17 та IFRIC 4 «Визначення наявності в договорі ознак договору оренди» на 01/01/2019р. В такому випадку, вимоги IFRS 16.9-11 як до оренди будуть застосовуватись лише до нових чи змінених договорів станом на та після 01/01/2019 року.

 

ОРЕНДАР
Застосовує IFRS 16:
1/ Ретроспективно до кожного попереднього звітного періоду, який розкривається (FY2018), застосовуючи IAS 8
АБО
2/ Модифікований підхід: визнається кумулятивний ефект (коригування ORE на 01/01/2019р.) від початку застосування IFRS 16 (тобто, 01/01/2019) згідно IFRS 16.C7-13. (BC275-277). Дані не перераховуються (not restated).

Операційна оренда у орендаря (C8; BC282)
Якщо орендар обирає разово показати кумулятивний ефект, то він:

1/ Визнає зобов’язання по оренді за договорами, які раніше визнавались як договори операційної оренди згідно IAS 17. В обліку: теперішня вартість несплачених орендних платежів (remaining lease payments), дисконтованих по ставці запозичення додаткових коштів орендатором (incremental borrowing rate) на 01/01/2019.

2/ Визнає актив у формі права власності (right-of-use asset) на дату первісного визнання для оренди, яка раніше була операційною орендою згідно IAS 17. Тут орендар повинен обрати по конкретному договору, як обліковувати:

  • Балансова вартість така, як ніби стандарт застосовувався завжди, але дисконтуючи на ставку залучення додаткових коштів на дату первісного застосування; АБО
  • Сума, яка дорівнює зобов’язанням з оренди, скоригована на суму будь-якої передоплати чи нарахування орендних платежів по даному договору оренди, визнаних у балансі напередодні дати первісного визнання.

3/ Застосувати IAS 36 до активу у формі права власності на дату первісного визнання, якщо орендар не застосовуватиме IFRS 17.C10b.

Орендар може покладатись на власні оцінки щодо того, чи договори оренди міститимуть умови, які вимагають створення резерву згідно IAS 37 напередодні 01/01/2019, як альтернативу тесту на зменшення корисності. Якщо орендар обирає таку практику, він повинен коригувати вартість активу у формі права власності на 01/01/2019 на суму резерву, визнану у балансі одразу перед 01/01/2019 (BC 287).

 

При модифікованому підході орендар може застосувати до договорів операційної оренди (IFRS 16.C10): групування у портфель за схожими характеристиками (однаковий строк до закінчення договорів для подібного класу базових активів в подібних економічних умовах), з подальшим застосуванням єдиної ставки дисконтування.

Якщо орендар вирішить не застосовувати вимоги IFRS 16.C8 до операційної оренди строком до 12 місяців, тоді орендар:

  1. показує в обліку оренду як короткострокову, визнаючи орендні платежі прямолінійно як витрати
  2. розкриває витрати, пов’язані з такою орендую як витрати на короткострокову оренду у річному звіті, який включає 01/01/2019р. (ВС 287)
  • Може виключити прямі початкові витрати (initial direct cocsts) при розрахунку вартості активу у формі права користування на 01/01/2019.
  • Може скористатись передбачуваністю, наприклад, при визначенні умов оренди, якщо договір містить можливість (опцію) продовжити чи розірвати договір оренди. (BC 287).

Фінансова оренда у орендаря

  1. Визнається актив у формі права власності: балансова вартість так само як при IAS 17
  2. Визнаються зобов’язання по оренді: балансова вартість так само як при IAS 17

Тобто, все без змін, порівняно з IAS 17.

Розкриття у орендаря
Застосовуються вимоги IAS 8.28, окрім IAS 8.28f (BC280):

  • Середньозважена процентна ставка по запозиченнях позичальника (incremental borrowing rate) на 01/01/2019
  • Пояснення будь-якої різниці між:

1/ розкриттям зобов’язань за договорами оренди (operating lease commitments), продисконтованих з використанням ставки на залучення додаткових коштів згідно IFRS 16.C8a;

2/ зобов’язаннями з оренди, визнаними на 01/01/2019

 

ОРЕНДОДАВЕЦЬ
Робить коригування при переході на IFRS 16 у випадках:

  • Договорів суборенди (IFRS 16.C14-15):

Проміжний орендодавець по-новому оцінює діючі договори суборенди (строки до дати закінчення оренди, умови, які передбачені головним договором оренди або договором суборенди), які були договорами операційної оренди згідно IAS 17. Така суборенда згідно IFRS 16 може бути операційної або фінансовою. Якщо по IFRS 16 колишня операційна суборенда буде фінансовою орендою, підприємство має визнати її фінансовою на 01/01/2019.

  • Продажу та зворотного викупу (IFRS 16.C16-18):

 

Дії продавця-орендаря при переході на IFRS 16:

  1. Не здійснює повторну оцінку операцій продажу зі зворотною орендою, погоджених до 01/01/2019, щоб вияснити, чи був факт продажу згідно IFRS 16.
  2. Для операцій продажу і фінансової оренди активу згідно IAS 17, обліковує договір зворотної оренди як договір фінансової оренди, який діє на 01/01/2019. Продовжує амортизувати прибуток від продажу протягом строку такої оренди.
  3. Для операцій продажу і зворотної операційної оренди згідно IAS 17, обліковує договір зворотної оренди як договір операційної оренди на 01/01/2019; коригує вартість активу в формі права користування, який виник за договором зворотної оренди, на суму будь-яких відстрочених прибутків та збитків, визнаних у балансі, щодо умов, які не відповідають ринку, безпосередньо перед 01/01/2019р.

IFRS 16 під рукою коротко та структуровано доступний в базі bEXPERT через підписку.

База bEXPERT постійно оновлюється та доповнюється практичними кейсами, щоб вирішення Вами робочих питань по оренді було максимально швидким та легким.

Вам не потрібно читати сам стандарт, Basis for Conclusion, Illustrative Examples, Application Guidance мовою оригіналу та в повному обсязі. Ми структурували для Вас інформацію в розділи Орендар, Орендодавець, Суборенда.

Роздрукувати цю статтю Роздрукувати цю статтю
Коментарів немає

Залишити відгук

Пошук